Десять золотих правил Ейнштейна

Einstein-AlbertАльберт Ейнштейн не лише геніальний фізик, а й філософ, який ясно розумів закони успіху і пояснював їх так само добре, як свої рівняння. Пропонуємо десять цитат з величезного списку його чудових висловлювань, якими як правилами варто керуватися у повсякденному житті.

  1. Людина, яка ніколи не помилялася, ніколи не пробувала зробити що-небудь нове.
    Більшість людей не пробує робити нічого нового через страх помилитися. Але цього не треба боятися. Найчастіше людина, яка зазнала поразки, знає краще як перемагати, ніж той, до кого успіх приходить відразу.
  2. Освіта – це те, що залишається після того, коли забуваєш все, чому вчили у школі.
    Через 30 років ви абсолютно точно забудете все, що вам доводилося вивчати в школі. Запам’ятається тільки те, чого ви навчилися самі.
  3. У своїй уяві я вільний малювати як художник. Уява важливіша за знання. Знання обмежені. Уява охоплює весь світ.
    Коли розумієш як далеко людство просунулося з печерних часів, сила уяви відчувається у повному обсязі. Те, що ми маємо зараз, досягнуте за допомогою уяви наших прадідів. Те, що у нас буде в майбутньому, буде побудовано за допомогою нашої уяви.
  4. Секрет творчості полягає в умінні приховувати джерела свого натхнення.
    Унікальність вашої творчості часто залежить від того, наскільки добре ви вмієте ховати свої джерела. Вас можуть надихати інші великі люди, але якщо на вас дивиться весь світ, ваші ідеї повинні виглядати унікальними.
  5. Цінність людини повинна визначатися тим, що вона дає, а не тим, чого вона здатна досягти. Намагайтеся стати не успішною, а потрібною людиною.
    Якщо подивитися на всесвітньо відомих людей, то можна побачити, що кожен з них щось дав цьому світові. Потрібно давати, щоб мати можливість брати. Коли вашою метою стане збільшення цінностей у світі, ви підніметеся на наступний рівень життя.
  6. Є два способи жити: ви можете жити так ніби чудес не буває і ви можете жити так ніби все в цьому світі є дивом.
    Якщо жити, ніби нічого в цьому світі не є дивом, то ви зможете робити все, що захочете і у вас не буде перешкод. Якщо ж жити так, ніби все є дивом, то ви зможете насолоджуватися навіть найменшими проявами краси у цьому світі. Якщо жити одночасно двома способами, то ваше життя буде щасливим і продуктивним.
  7. Коли я вивчаю себе і свій спосіб думати, я приходжу до висновку, що дар уяви і фантазії означав для мене більше, ніж будь-які здібності до абстрактного мислення.
    Мрії про все, чого б ви могли досягти у житті – це важливий елемент позитивного життя. Дозвольте вашій уяві вільно блукати і створювати світ, в якому ви б хотіли жити.
  8. Щоб стати бездоганним членом стада овець, потрібно в першу чергу бути вівцею.
    Якщо ви хочете стати успішним підприємцем, потрібно починати займатися бізнесом прямо зараз. Хотіти почати, але боятися наслідків, ні до чого не приведе. Це справедливо і в інших сферах життя: щоб вигравати, перш за все потрібно грати.
  9. Потрібно вивчити правила гри. А потім почати грати краще за всіх.
    Вивчіть правила гри і грайте краще за всіх. Просто, як і все геніальне.
  10. Дуже важливо не перестати задавати питання. Цікавість не випадково дана людині.
    Розумні люди завжди ставлять запитання. Запитуйте себе та інших людей, щоб знайти рішення. Це дозволить вам дізнаватися нове та аналізувати власне зростання.

Про деякі проблеми організації наукової роботи

Sscince

“Вчених, які досягли рівня PhD, записують в академічну еліту –
але це не та еліта, яка була раніше.
Все більше людей отримують ступінь PhD
без жодних ознак уповільнення цього процесу”
Nature

 

Як уникнути девальвації наукових ступенів?

Який шлях обрати у підготовці молодих науковців?

Як забезпечити об’єктивність у оцінці наукового рівня?

Як боротися з плагіаризмом?

Ці питання турбують наукову спільноту не лише в Україні.
Деякі глобальні проблеми обговорюють і на сторінках найрейтинговіших наукових видань Nature i Science.
Пропонуємо наш огляд за сторінками цих журналів
Про деякі проблеми в організації наукової роботи

 

Чи може українське сміття сподіватися мати долю швейцарського сміття

Побувавши у Швейцарії не як туристи, можемо підтвердити “дійсно чисто і дійсно чистота вимагає організованості та відповідальності”. Нижче пропонуємо матеріал із сайту Україна без сміття nowaste.com.ua

Зазвичай туристи, що побували в Швейцарії, захоплюються чистотою міст і сіл країни, але рідко цікавляться, яким чином це досягається.

Система сортування сміття, що практикується вже в багатьох країнах світу, в Швейцарії доведена абсолютно до крайності. Майже до абсурду.

Швейцарія

Сортують все, що піддається сортуванню. Ця система не має винятків – всі зобов’язані розкладати сміття по різних контейнерах. Це повна демократія, де беруть участь всі. І це повна відсутність демократії, де нічиї заперечення і дискусії не приймаються: не згоден – плати штраф. Подібний підхід до утилізації сміття можливий тільки в Гельветійській Конфедерації. Такий менталітет. Всім подобається жити чисто.

Багатство нікого не підносить над законом. Нерідко можна побачити громадян, які без комплексу неповноцінності вивантажують із порше порожні пляшки у пункті здачі тари.

Швейцарія лідирує у світі за кількістю зданих пляшок – більше 90% тари повертається на заводи по вторинній переробці скла. Програма з прийому та переробки використаного скла почалася в 1972 році і до цих пір успішно реалізується.

Тільки при поверненні деяких пивних пляшок в магазин, можна отримати назад свою заставу. В інших випадках, ті, хто здають пляшки, нічого за це не отримують. Але при цьому ще повинні зняти кришки і розсортувати пляшки і банки в залежності від кольору скла – окремо біле, коричневе, зелене.

Папір переробляється окремо від картону (переробка картону коштує дорожче), тому від громадян вимагають здавати одне окремо від іншого. Майже третина друкарської продукції, виробленої в країні, повертається в пункти прийому вторсировини.

Нікому в голову не прийде викидати в сміття використані батарейки. Тому 60% усіх проданих в Швейцарії батарейок здаються назад і не викидаються у відро для сміття.

Окремо здаються РЕТ-пляшки, окремо – старі електричні прилади та побутова техніка, окремо – будівельне сміття, окремо – лампи денного світла, окремо – консервні банки (які попередньо потрібно самостійно спресувати за допомогою магнітного преса), окремо – трупи тварин (за це треба платити і закопувати їх забороняється), окремо – залишки рослинного масла, окремо – залишки машинного масла (міняти масло у власному автомобілі категорично заборонено – це за вас зроблять на станції техобслуговування за 50 франків). Від одного тільки списку стає страшно.

Можна цього і не робити, а викидати все у відро для сміття, скажете ви. Можна. Але тоді доведеться розоритися на податок, який стягується з кожного кілограма відходів. На кожен сміттєвий кульок наклеюється марка, що свідчить про сплату податку. Викинути п’ять кілограм сміття коштує 2-3 франка (ціна варіюється в залежності від кантону). Тому більшість місцевих жителів несе все, що можна, у пункти прийому вторсировини, де віддати старий комп’ютер або стару дитячу коляску нічого не коштує.

Існує навіть анекдот, як правильно викинути використаний чайний пакетик: етикетку – до картону, сам пакетик – до паперу, заварку – в компост, скріпку – до використаного металу, а ниточку – в маркірований сміттєвий кульок. Можна було б сказати, що це жарт … але не в Швейцарії.

Були і є умільці, які намагаються позбутися відходів, не наклеюючи марку. Але і на таких знайшлася управа – сміттєва поліція. Фахівці за допомогою сучасних технологій аналізують сміття, залишене не в тому місці або без оплати податку – знаходять порушника (це не прикол) і штрафують його. Штрафи високі. Нова цюрихська газета писала про випадок, коли людина по дорозі на роботу просто викинула з вікна автомобіля домашнє сміття в паперових мішках. Поліція знайшла її. Порушника судили і наклали штраф: 6000 франків за утилізацію сміття і очищення траси, 3000 франків за порушення закону і 530 франків судових витрат. Разом 9530 франків за витівку! Це дуже жорстоке покарання за швейцарськими мірками, оскільки швейцарці дуже економні. Такий менталітет.

У 80-ті роки, коли маркування сміття було введена тільки на південному сході країни, з’явився, так званий, сміттєвий туризм. На вихідні люди брали свої сім’ї, забивали багажники накопиченими за тиждень відходами та їхали в іншу частину країни на пікнік. І по країні подорожували, і сміття безкоштовно викидали. Тільки до Цюриха щоденно звозили понад 3000 тонн “нелегальних” кульків з відходами. Тому всім кантонам і громадам довелося ввести мито на сміття.

Ще у 80-ті роки ХХ століття екологічна ситуація в Швейцарії була катастрофічною – всі річки і озера забруднені фосфатами і нітратами, земля – важкими металами, біорізноманітність стрімко зменшувалася, а зростаюче населення виробляло величезну кількість сміття. Дуже скоро жителі стали задихатися від власного сміття, виробничих і сільськогосподарських забруднень. На такій маленькій території не було великих площ, щоб можна було скинути відходи і забути про них.

Тоді й постало питання вироблення нової екологічної політики, яку стали з педантизмом втілювати. На це пішло два десятиліття, але результат перевершили всі очікування. Швейцарія зараз одна з найбільш екологічно чистих країн світу, з розвиненим громадським транспортом і чистим гірським повітрям. З будь-якого озера і, природно, з-під крана можна без побоювань пити воду.

У чому причина такого успіху? Причина в тому, що держава – це вони. Швейцарці доручили собі прибрати власну країну і досягли успіху. Інше було лише справою часу.

Швейцарія1

Висновок простий: люди захотіли – люди зробили! Розкидайте це повідомлення друзям і організуйте разом екологічні групи, які стежать хоча б за своїм сміттям.
Ліниво? Розумію! Але на смітнику жити ще більше не хочеться. Так що діємо!

За матеріалом
http://nowaste.com.ua/kak-reshili-problemu-musora-v-shvejtsari/

Інструкції для відповідальної поведінки у глобальному дослідницькому товаристві

Сьогодні вчені перетинають кордони у тій чи іншій формі
(в рамках міжнародних колаборацій, міждисциплінарних досліджень, співпраці у різних галузях, використанні наукового інструментарію з інших областей для вирішення складних проблем).

Але є межі, які вчені ніколи не повинні перетинати – це етичні наукові норми.

У лютому 2016 року видавництво Прінстонського університету випустило книгу «Ведення глобальної науки: Інструкція для відповідальної поведінки у глобальному дослідницькому товаристві». Ця інструкція доступно написана провідними вченими з усього світу та є обов’язковою для студентів, практиків, а також всіх, хто переймається проблемами сучасної науки.

DoingGlobalScience

Автори звертають особливу увагу на ті цінності, які повинні формувати відповідальне проведення наукових досліджень у сучасній глобальній обстановці. Детально аналізуються етичні наукові норми, відповідальність дослідника перед суспільством, зв’язки з громадськістю тощо.

Книга приділяє особливу увагу міжнародній співпраці, демонструючи, що наука трансформується у результаті глобалізації, міждисциплінарних дослідницьких проектів, командних досліджень та інформаційних технологій.

Doing global science: a guide

DoingGlobal Chapters

 

 

Українські науковців теж не стоять осторонь проблем доброчесності в науці та освіті.

Професор Тарас Фініков про етику вищої школи та систему професійних цінностей, перспективи запровадження нової академічної етики, а також книгу

Академічна чесність як основу сталого розвитку університету / за заг. ред. Т. В. Фінікова, А. Є. Артюхова – К.; Таксон, 2016
%d0%b0%d0%ba%d0%b0%d0%b4%d0%b5%d0%bc%d1%96%d1%87%d0%bd%d0%b0-%d1%87%d0%b5%d1%81%d0%bd%d1%96%d1%81%d1%82%d1%8c

Сервіси для перевірки унікальності матеріалів

Copyscape Plagiarism Checker - Duplicate Content Detection Software              Istio         Результат пошуку зображень за запитом "tineye"

1 2 3 4