Команда науковців-фізиків Черкаського національного провела черговий двотижневий цикл наукових досліджень у департаменті фізики твердого тіла Університету Дебрецена (Угорщина). Професор кафедри фізики Андрій Гусак, співробітники навчально-наукового центру фізико-хімічних досліджень професор Тетяна Запорожець і доцент Ярослав Король працювали над завданнями, поставленими у рамках європейського наукового проекту EXMONAN за програмою FP7. Цей проект направлений на дослідження технологічно важливих сплавів і фінансує взаємні наукові візити наукових команд Польщі, України, Угорщини, Швейцарії, Франції, Австралії.

Непересічна постать Григорія Олексійовича Бугаєнка захоплювала і колег, і студентів. Він прожив довге, насичене і багатогранне життя, в якому відбилася історія буремного двадцятого століття.

До сторіччя з дня народження професора Бугаєнка ми підготували статтю у Вікіпедії, але вона не змогла вмістити всі цікаві факти, які  вдалося зібрати за підтримки доньки ювіляра, Вікторії Григорівни. Тож на цій сторінці систематизовано архівні матеріали: автобіографію, сімейний фотоархів, вміст газетних публікацій, а також короткі анотації й електронні варіанти підручників і наукових робіт Григорія Олексійовича.

і в якості тесту отримано мікрозображення об’єктів різної природи – “зачіски” павука, дефектів спіралі лампи розжарювання, структури оболонки насінини гороху, мініатюрних шестерень старовинного швейцарського годинника…
Оскільки електронний скануючий мікроскоп РЕМ-200 випущено у 1976 році, то в базовій конфігурації він не забезпечував виконання сучасних наукових задач. Тому впродовж останніх двох років фахівцями Центру разом із сумськими мікроскопістами виконано комплекс робіт з апаратної модернізації і розробки спеціального програмного забезпечення для РЕМу.

Рентгенологічне обладнання центру успішно пройшло перевірку щодо справності та умов експлуатації, на основі якої Державною інспекцією ядерного регулювання України продовжено до 2022 року ліцензію на використання джерел іонізуючого випромінювання Черкаський національним університетом імені Богдана Хмельницького. Це дає можливість єдиному в Черкаській області центру комплексних матеріалознавчих досліджень продовжувати як навчальну діяльність, так і наукові дослідження у рамках європейських і національних програм. На основі явища дифракції рентгенівських променів на кристалах, відкритого Максом фон Лауе 105 років тому, розвинулася окрема галузь матеріалознавчих досліджень не лише для вивчення кристалічної структури за допомогою рентгенівських променів, а й для розробки нових матеріалів та контролю параметрів продукції високотехнологічних виробництв. Тому вивчення рентгенівської дифрактометрії є обов’язковим при підготовці фахівців природничого напряму – магістерські програми Черкаського національного мають відповідні курси, а практичний досвід студенти отримують при виконанні дипломних проектів.

2 лютого представники центру і кафедри екології та агробіології відвідали Черкаську дослідну станцію біоресурсів Національної академії аграрних наук України, яка є партнером університету. Освітян ознайомили з оновленими лабораторіями станції, розповіли про впровадження нових напрямів досліджень. Далі за круглим столом було обговорено розробку відділу  тваринництва та екологічно-чистої продукції, яку університяни допомагали налагоджувати і представили восени на Міжнародному інноваційному  форумі. На часі тестування приладу й адаптації під різноманітні задачі – у реалізації цих завдань можуть суттєво допомогти студенти-екологи в рамках науково-дослідницьких проектів.